Передм. і упоряд. Ю. Д. Зайцева. - Л.: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2011. - 175 с. 28 січня 2006 р. Я. Ісаєвич дав розлоге інтерв'ю Ю. Зайцеву, поштовхом до якого стало бажання історика підбити певні, як гадалося, проміжні підсумки свого життя та діяльності напередодні святкування власного 70-ліття. Це інтерв'ю лягло в основу книги, що була видана до посмертної річниці його уродин як знак пам'яті та пошани до Ярослава Дмитровича Ісаевича. До публікації також увійшли декілька коротких інтерв'ю, записаних для різних газет у період від 1982 до 2009 рр., і світлини, більшість з яких - авторства та з архіву Ю. Зайцева1. Книжка читається дуже легко - упорядникові вдалося передати ту дружню атмосферу, в якій відбувалось інтерв'ю, адже Ярослав Дмитрович (нар. 1936 р.) та Юрій Дмитрович (нар. 1941 р.) не лише майже ровесники, а й багатолітні співробітники Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України (до 1993 р. - Інститут суспільних наук АН УРСР). Цінність цього інтерв'ю насамперед у тому, що це автобіографічна розповідь історика-дослідника про ті чи інші факти - це те, що Я. Ісаєвич хотів сам про себе розказати людям. Розповідь насичена датами окремих подій, очевидцями яких був Ярослав Дмитрович, іменами відомих громадсько-політичних діячів XX ст., і мимоволі складається враження, що у книзі висвітлено насамперед публічну, офіційну сторону життя, зосереджено увагу на науково-дослідницькій діяльності Я.Ісаевича, адже саме їй академік присвятив найбільшу частину свого життя. Варто зазначити, що задля кращого розуміння та доступності книжки більш широкому колу читачів інтерв'юер заохочував оповідача давати ґрунтовні пояснення про обговорювані події чи обставини знайомства та співпрацю з тими чи іншими людьми, зокрема про історію видання його книжки "Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIII ст." (с. 35 - 37). Ю. Зайцев також збагатив розповідь інтерв'юера, де було необхідно, біограмами згадуван ... Читать далее